- розгинати
- —————————————————————————————розгина́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгинати — а/ю, а/єш, недок., розігну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Випрямляти, розправляти що небудь зігнуте … Український тлумачний словник
відгинати — а/ю, а/єш, недок., відігну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Вирівнювати щось загнуте чи зігнуте; розгинати … Український тлумачний словник
розгин — у, ч. Дія за знач. розгинати. •• Без ро/зги/ну не розгинаючи спини … Український тлумачний словник
розгинання — я, с. Дія за знач. розгинати … Український тлумачний словник
розгинатися — а/юся, а/єшся, недок., розігну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Ставати прямим, розправлятися (про що небудь зігнуте). 2) тільки недок. Пас. до розгинати … Український тлумачний словник
розігнути — див. розгинати … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
розправляти — I я/ю, я/єш, недок., розпра/вити, влю, виш; мн. розпра/влять; док., перех. 1) Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що небудь скручене або зіжмакане, зім яте. || Розгортати, розкривати (листя, пелюстки). || Упорядковувати… … Український тлумачний словник
розхиляти — я/ю, я/єш, недок., розхили/ти, хилю/, хи/лиш, док., перех. 1) Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз єднувати що небудь зімкнуте, з єднане, дотичне. || Розставляти, розводити в сторони (руки, ноги, крила). 2) Розкривати, розчиняти (що… … Український тлумачний словник
випростувати — 1) = випростати (робити прямим), випростовувати, розпростувати, розпростовувати, розпростати, випрямляти, випрямити, розгинати, розігнути, розправляти, розправити, розпрямляти, розпрямити, виправляти, виправити 2) див. витягати I, 1) … Словник синонімів української мови